Як залучити кожного українця до реконструкції та довгострокового планування

Відновлюючись після таких катастроф, як пожежі та війни, громади часто несуть на собі відбиток  якогось єдиного авторитету. Такі перепланування за своєю суттю є творіннями цього автора, отже авторитарними. Коли вони є одиничними та загальними у своєму наративі, вони є тотальними.

Створення децентралізованого архіву місцевих наративів, захищеного від маніпуляцій з боку специфічних  інтересів, які б обмежували множинність наративів, означає побудувати неприступну фортецю проти тоталітаризму. Якби українці побудували цю наративну інфраструктуру за допомогою ресурсів, до яких у них є доступ навіть зараз, навіть якщо вони відсутні у своїх рідних містах, вони могли б відновитися після повернення та розвиватися відповідно до власного відчуття місцевості.

Спогади перетворюють “простір” на “місцевість”

Наше відчуття розміщення через призму спогадів викликається візуальними посиланнями з нашого простору. Розвинуті міські простори – це відображення багатьох тисяч історій авторів/зацікавлених сторін протягом десятиліть і століть, які збережені у  ландшафті. Ця множинна колекція спогадів втілює ілюзорне відчуття місцевості.

Втрата візуальних ознак міського полотна, втрата відчуття місцевості — ось чому травма оновлення місцевості триває десятиліттями. Щоб пом’якшити цю травму, оновлення має бути плюралістичним зусиллям, що базується насамперед на місцевих історіях, а поточний розвиток має використовувати той самий процес, розвиваючи існуючі місцеві історії, а не нав’язуючи іноземні ідеї.

Порівняння перехресного та повздовжного планування.

Суттєвим обмеженням місцевого планування та міського впорядкування є перехресний процес: лише ті зацікавлені сторони, які мають обізнаність і мають час у своєму графіку, можуть бути задіяні у окремих проектах. Зацікавлені сторони, які виділяють свій час і енергію, обмежуються розглядом лише одного проекту, і цей вклад майже ніколи не використовуються повторно пізніше.

У наративній інфраструктурі зацікавлені сторони додають карту своїх особистих спогадів (малюнок 1, угорі),  відображаючи своє окреме відчуття місця в наративному просторовому архіві. Таким чином вони завжди вносять свою географічно релевантну історію замість того, щоб адаптувати відповідь під кожен новий проект. Наративна інфраструктура назавжди вбудовує значущість їхнього життєвого досвіду в саму землю. Кожен проект реконструкції чи розвитку може почати генерувати ідеї шляхом наративного розширення та створення спогадів місцевих зацікавлених сторін у просторовому архіві (мал. 1, нижче).

Якщо розробники не використовують місцеві наративи, опоненти можуть законно критикувати етику розробників за те, що вони не враховують відомого минулого конкретного місця. Зацікавлені сторони та критики можуть виправдано стверджувати, що пропозиція шкодить відчуттю місцевості (і вони зможуть довести це, використовуючи дані з просторового архіву).

Цей лонгітюдний і плюралістичний підхід не позбавляє планувальників, регуляторів і розробників залучення перехресних зацікавлених сторін. Деталі необхідно узгоджувати за допомогою спеціалістів. Але завдяки Наративній Інфраструктурі покращується локальна підтримка, оскільки концептуальні теми в основному є локальними, а охоплення може бути цілеспрямованим і ефективнішим.

Збір історій може розпочатися цього тижня

Одно- або двогодинне інтерв’ю з усною історією є будівельними блоками Наративної Інфраструктури. Використовуючи готові функції Google Планета Земля, носій мови в будь-якій точці світу може записати голос зацікавленої сторони й одночасно нанести на карту її історію. Навіть перебуваючи поза межами свого місця проживання, зацікавлена ​​сторона може переглядати свої особисті фотографії та Google Street View, щоб відновити спогади.

Цей просторовий архів, розміщений на дзеркальних серверах непов’язаних університетів за допомогою відкритої загальнодоступної гросбух (або блокчейну), буде захищеним від підробки. Те, як історії накладаються одна на одну та інші просторові дані, можна порівняти графічно.

Наративна інфраструктура зараз існує навколо нас, нам просто потрібно нанести її на карту, щоб зробити її корисною.

Протягом 500 поколінь міське середовище розвивалося з того, що одна людина розповідала історію іншій. Закони походять із сумних історій; розвиток є результатом насичених історій. Українці знаходяться в унікальному становищі, щоб: